Я не напрягаюсь - VovaZiLvova: текст песни id 76186489
Я так люблю не напрягатись, коли мені усе до сраки,
Роблю свою справу, хай далі гавкають собаки,
Караван іде вперед, мене влаштовує маршрут,
Я не намагаюся відразу бути там і тут.
Я насолоджуюсь тим місцем де перебуваю,
Я знаю, якщо мене щось не задовольняє,
Я не б‘ю верблюдів, не сварюся з тими, хто ними керує,
Кожен з них так, як і я, просто подорожує.
Ніхто не винен в тому, що погана погода,
Чи складна дорога, чи ніби Бог надто строгий...
Питання не у чиїйсь вині, поганого просто немає
Коли за всім уважно спостерігаєш.
Помічаєш, що сьогодні і завтра, одні й ті самі речі
По інакшому відображають плин життєвих течій.
Сьогодні це добре, завтра це погано,
Сьогодні не хочеш це їсти, завтра для тебе це як з неба манна.
Я не напрягаюсь... Я не нервуюсь...
Я насолоджуюсь, я тусуюсь...
Я маю те що люблю, бо люблю все що маю,
В усіх перепрошую, і пробачаю.
Я не напрягаюсь... Я не нервуюсь...
Я насолоджуюсь, я тусуюсь...
Я маю те що люблю, бо люблю все що маю,
В усіх перепрошую, і пробачаю.
Так багато тих, хто хоче дізнатись що буде далі,
Аби знати наперед які сьогодні вдягнути сандалі...
Хочуть на старті знати, як фінішують на ралі,
Щоб зрозуміти - треба сильніше тиснути педалі!
Так мало віри у свої сили і Божу ласку,
Скептики не знають, що життя може бути як казка!
Так багато тих, хто заплутався у власних масках,
Замість впевненості в перемозі, бояться поразки.
Так багато песимістів дефіс пропагандистів,
Їх наміри не щирі, їх погляди нечисті,
Я співчуваю їм і я за них молюсь,
Та я продовжую свій шлях, вперед рухаюсь, вперед дивлюсь.
Я не боюсь, або принаймні не боятись вчусь,
І я клянусь, я буду там де хочу, я проб‘юсь!
Так! Я веселюсь! Я щасливий, я радію,
Я назад не повернусь, я крокую до мрії!
Я не напрягаюсь... Я не нервуюсь...
Я насолоджуюсь, я тусуюсь...
Я маю те що люблю, бо люблю все що маю,
В усіх перепрошую, і пробачаю.
Я не напрягаюсь... Я не нервуюсь...
Я насолоджуюсь, я тусуюсь...
Я маю те що люблю, бо люблю все що маю,
В усіх перепрошую, і пробачаю.
Мене збивають з пантелику й до якихось бздурів агітують,
Я себе на краще налаштовую, а мене провокують.
Кайфую від процесу, а мене хочуть переконати,
Що варто не на це увагу звертати, а на результати!..
.. п‘яте, десяте... Стільки порожніх слів,
Розмов порожніх так багато!
Радять, консультують, підганяють, кіпішують,
Нав‘язують такі думки, що навіть на них не працюють.
Бояться всіх і всього: себе, людей, Бога,
В них всюди небезпека, ризик, загроза, тривога...
Хочуть і мене налякати, питається: «Якого?!?»
Вам мало свого? Чи у вас нема нічо святого?
Я обираю не боятися, а знати!
Я обираю не говорити, а працювати!
Я обираю не плакати, а висновки робити!
Я обираю себе, усіх і все любити
Я не напрягаюсь... Я не нервуюсь...
Я насолоджуюсь, я тусуюсь...
Я маю те що люблю, бо люблю все що маю,
В усіх перепрошую, і пробачаю.
Я не напрягаюсь... Я не нервуюсь...
Я насолоджуюсь, я тусуюсь...
Я маю те що люблю, бо люблю все що маю,
В усіх перепрошую, і пробачаю.
Оставить комментарий: