Колись сідав і писав - VovaZiLvova: текст песни id 76186479
Колись сідав і писав, бо чув хороший біт,
Тепер я пишу, бо треба писати хіт.
Колись писалось, бо хотілось щось сказати,
Тепер пишеться бо треба гроші заробляти.
Колись сідав і писав, бо чув хороший біт,
Тепер я пишу, бо треба писати хіт.
Колись писалось, бо хотілось щось сказати,
Тепер пишеться бо треба гроші заробляти.
Час минає, час міняється, щось таким самим лишається,
Інше вже ніколи не вертається.
Щось втрачається... щось навпаки...
Та це пусті, порожні і банальні фрази, саме такі,
Складають більшу частину тої сміттєвої ями,
Яка, коли не змінимся, затягне нас з Вами...
Когось втомило слухати поради й настанови,
І він вмикає телевізор, щоб знову і знову,
Подивитись як і чим живуть інакші люди,
Що нам радять робити... що там в новинах чути...
Бути чи не бути... різні канали, різний час, різні актори...
Ті самі трагедії, ті самі комедії... Добродію,
Ви не підкажете, скільки ще триватиме вся ця пародія??
Та годі, я лише хотів, переказати свій стан,
А зараз все звичайно встане по своїм місцям...
Колись сідав і писав, бо чув хороший біт,
Тепер я пишу, бо треба писати хіт.
Колись писалось, бо хотілось щось сказати,
Тепер пишеться бо треба гроші заробляти.
Колись сідав і писав, бо чув хороший біт,
Тепер я пишу, бо треба писати хіт.
Колись писалось, бо хотілось щось сказати,
Тепер пишеться бо треба гроші заробляти.
Не надто напрягаючись над формою і змістом,
Вже вкотре викладаю частину думок стисло...
Не дуже солодко, не надто кисло, числа,
Всі ті самі, 3 по 16 і я це навмисно,
Або я, або вони, та хтось когось дотисне,
Або їм, забагато рим, або мені замало кисню...
Звісно, я не зупинюсь, я усе допишу,
Аби тільки у кінці рядків не слухати тишу...
Якісь абстракції... щось же треба римувати!..
Якісь рефлексії... когось же треба пізнавати!..
Цікаво, який відсоток тих, хто слухатиме їх,
Не для проформи, а через наявність своїх
Смаків? І як багато разів?
Не дослухають до кінця і разу, чи може відразу,
Поставлять на початок, послухати ще разочок,
Вслухатися у слова і протащитись під біточок!
Колись сідав і писав, бо чув хороший біт,
Тепер я пишу, бо треба писати хіт.
Колись писалось, бо хотілось щось сказати,
Тепер пишеться бо треба гроші заробляти.
Колись сідав і писав, бо чув хороший біт,
Тепер я пишу, бо треба писати хіт.
Колись писалось, бо хотілось щось сказати,
Тепер пишеться бо треба гроші заробляти.
І от я знову залишився сам на сам з собою,
Можу не хизуватись, не прикидатись героєм.
Можу не перейматись тим, чи хтось це зрозуміє,
Той кому треба почує, інший може ще не вміє...
Або йому це не треба, або ще не час,
Може в нього чужих думок надто великий запас...
Та впевненний, що з кимось ці думки тай зрезонують,
Знайдуть собіподібних, з ними потоваришують.
Всеодно це врешті-решт лише різна вібрація,
Всіх пронизує одна енергія та інформація.
Можна шукати й незнаходити підтексти всюди,
А можна просто дарувати файний настрій людям.
Можна вважати, що я збирався щось мудре сказати,
А можна просто головою в такт качати.
Але не варто шукати те, чого немає.
Повага тим хто дослухав і тим хто перемикає.
Колись писалось... І тепер пишеться. Колись хотілось... І тепер хочеться. Колись треба було... І тепер треба. І виходить чим більше все міняється, тим більше все лишається на своїх місцях
Оставить комментарий: