Жалі — текст песни

По чужих містах, я уже не знаю, куди іду,

Сама несу себе на руках,

Ніхто навіть не помітить, якщо я пропаду.

Правильно буде «зникну!»

Тож не накликай на себе цю біду!

Навіть якщо ти безслідно щезнеш,

Все одно я тебе любити буду.. [Приспів]: Крізь старі фотоальбоми,

Пробиваються жалі.

Якщо ми люди кораблі,

То ми давно вже потонули.

Ні в морях, ні на землі,

Нам не засвітять, не знадіять маяки,

Коли ми стали такі?

На тобі немає лиця,

Ця незграбна усмішка - твоя милиця!

Ти ж пообіцяв,

Що твоя ріка не змінить напрям до кінця.

У очах печаль,

І може ще щось зміниться.

Та на тобі немає лиця, З початку й до кінця..

Я подарую усмішку тобі навіть, якщо її втрачу я сама.

Цілому світу бракує вогню,

Коли його у твоїх очах нема.. [Приспів]: Крізь старі фотоальбоми,

Пробиваються жалі.

Якщо ми люди кораблі,

То ми давно вже потонули.

Ні в морях, ні на землі,

Нам не засвітять, не знадіять маяки,

Коли ми стали такі?

Палай, давай, палай,

Не залишай по собі, дурних жалів і нарікань.

Якщо немає вогню - палай променем,

Сонця нема - тоді хмарами заряджай!

Хто буде щастя моє? Ти і є!

З ким я розділю горе? З собою!

Жодна на світі потвора,

Не завадить бути собі опорою.. [Приспів]: Крізь старі фотоальбоми,

Пробиваються жалі.

Якщо ми люди кораблі,

То ми давно вже потонули.

Ні в морях, ні на землі,

Нам не засвітять, не знадіять маяки,

Коли ми стали такі?